2-а хронiкиРозділ 13 |
|
1 |
|
2 Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Міхая, дочка́ Уріїла з Ґів'ї. І війна́ точилася між Авійєю та між Єровоамом. |
|
3 I зачав Авійя війну́ з ві́йськом хоробрих воякі́в, — чотири сотні тисяч ви́браних мужів, а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома́ сотнями тисяч ви́браних мужів, хоробрих воякі́в. |
|
4 І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових гора́х, та й сказав: „Послухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю! |
|
5 Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому́ та синам його, соляною умовою? |
|
6 Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого́. |
|
7 І зібралися до нього люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина. А Рехав'ам був юнак та м'якосердий, — і не був сильним проти них. |
|
8 А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понаро́блював вам за богів. |
|
9 Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків, Ааро́нових синів, та Левитів? І понаставля́ли ви собі священиків, як ставлять наро́ди цих країв, — кожен, хто при́йде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома́ баранами, то стає священиком для того, що не є Богом. |
|
10 А ми, Бог наш — Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господе́ві, це Ааронові сини, а Левити — при службі. |
|
11 І ми прино́симо Господе́ві цілопа́лення кожного ранку та кожного вечора, і запашне́ кадило, і уклада́ння хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпа́ди його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стереже́мо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його! |
|
12 І ось з нами на чолі Бог, і священики Його, і голосні су́рми, щоб сурми́ти на вас. Ізраїлеві сини, — не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведе́ться!“ |
|
13 А Єровоам вирядив за́сідку, щоб пішла позад них, — і були вони перед Юдою, а за́сідка — позад них. |
|
14 І обернулися юдеї, аж ось у них бій спе́реду та зза́ду! І кли́кали вони до Господа, а священики сурми́ли в су́рми... |
|
15 І закричали юдеї. І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою. |
|
16 І повтікали ізра́їльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку. |
|
17 І вдарили в них Авійя та народ його великою по́разою, і попа́дали трупи з Ізраїля, — п'ять сотень тисяч ви́браних мужів! |
|
18 І впокорилися Ізраїлеві сини того ча́су, а Юдині сини зміцніли, — бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків. |
|
19 І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста́: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста. |
|
20 І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї. І вдарив його Господь, і він помер. |
|
21 І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирна́дцять жіно́к, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочо́к. |
|
22 А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова́ його описані в історії пророка Іддо. |
|
23 І спочив Авійя зо своїми батька́ми, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса. За його днів заспоко́ївся Край на десять літ. |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 13 |
|
1 |
|
2 Он царствовал три года в Иерусалиме. Мать его Мааха была дочерью Уриэля из Гивы. |
|
3 Авия собрал на войну отборное войско — четыреста тысяч лучших воинов. Иеровоам вышел воевать против него с войском в восемьсот тысяч отборных воинов. |
|
4 Авия встал на вершине горы Цемараим в нагорье Ефремовом и сказал: «Слушай меня, Иеровоам и весь Израиль! |
|
5 Разве не знаете вы, что ГОСПОДЬ, Бог Израилев, дал Давиду царскую власть над всем Израилем навеки — дал ему и потомкам его — по Завету, по договору, скрепленному солью?! |
|
6 Иеровоам, сын Невата, был слугой Соломона, сына Давида. Но восстал он против своего владыки. |
|
7 Собрались вокруг него негодные и недостойные люди и бросили вызов Ровоаму, сыну Соломона. Ровоам же был неопытен и нерешителен и не мог им противостоять. |
|
8 |
|
9 Не вы ли изгнали священников ГОСПОДА, сынов Аароновых и левитов, и назначили, подобно прочим народам земли, своих собственных жрецов? У вас всякий может быть посвящен в жрецы вашим лжебогам — достаточно принести с собой тельца и семерых баранов! |
|
10 А наш Бог — ГОСПОДЬ! И мы не оставили Его! Священники наши, что служат пред ГОСПОДОМ, — все потомки Аарона, и лишь левиты имеют право помогать им. |
|
11 Они совершают всесожжения и воскуряют благовония каждое утро и каждый вечер, постоянно обновляют священные хлебы, что кладут пред Богом на чистый стол, зажигают золотой светильник и лампы его каждый вечер. Мы в точности исполняем волю ГОСПОДА, Бога нашего, а вы оставили Его. |
|
12 Вы видите, нас ведет за собою Бог! И есть у священников Его громкие трубы, чтобы призвать на битву против вас! О сыны Израилевы! Не идите против ГОСПОДА, Бога отцов ваших, не будет в этом у вас успеха». |
|
13 |
|
14 Когда иудеи повернулись и увидели, что на них нападают и спереди и сзади, они воззвали к ГОСПОДУ, и священники затрубили в свои трубы. |
|
15 Иудеи издали боевой клич, и, когда клич раздался, Бог разбил Иеровоама и всех израильтян на глазах у Авии и всех иудеев. |
|
16 Израильтяне обратились в бегство, преследуемые иудеями, и Бог предал израильтян в руки иудеев. |
|
17 Авия со своим войском нанес израильтянам тяжкое поражение; пятьсот тысяч лучших воинов потеряли израильтяне в той битве. |
|
18 Так израильтяне были покорены иудеями, а жители Иудеи торжествовали, потому что они полагались на ГОСПОДА, Бога отцов их. |
|
19 Авия преследовал Иеровоама и захватил несколько его городов: Бет-Эль с его окрестными селениями, Ешану с его окрестными селениями и Эфрон с его окрестными селениями. |
|
20 Иеровоам не смог достичь былого могущества при Авии. ГОСПОДЬ поразил его, и он умер. |
|
21 Авия же усиливался. У него было четырнадцать жен, от которых у него родились двадцать два сына и шестнадцать дочерей. |
|
22 Остальные события в царствование Авии, слова его и дела записаны в повествовании пророка Иддо. |
|
23 |
2-а хронiкиРозділ 13 |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 13 |
|
1 |
1 |
|
2 Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Міхая, дочка́ Уріїла з Ґів'ї. І війна́ точилася між Авійєю та між Єровоамом. |
2 Он царствовал три года в Иерусалиме. Мать его Мааха была дочерью Уриэля из Гивы. |
|
3 I зачав Авійя війну́ з ві́йськом хоробрих воякі́в, — чотири сотні тисяч ви́браних мужів, а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома́ сотнями тисяч ви́браних мужів, хоробрих воякі́в. |
3 Авия собрал на войну отборное войско — четыреста тысяч лучших воинов. Иеровоам вышел воевать против него с войском в восемьсот тысяч отборных воинов. |
|
4 І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових гора́х, та й сказав: „Послухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю! |
4 Авия встал на вершине горы Цемараим в нагорье Ефремовом и сказал: «Слушай меня, Иеровоам и весь Израиль! |
|
5 Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому́ та синам його, соляною умовою? |
5 Разве не знаете вы, что ГОСПОДЬ, Бог Израилев, дал Давиду царскую власть над всем Израилем навеки — дал ему и потомкам его — по Завету, по договору, скрепленному солью?! |
|
6 Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого́. |
6 Иеровоам, сын Невата, был слугой Соломона, сына Давида. Но восстал он против своего владыки. |
|
7 І зібралися до нього люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина. А Рехав'ам був юнак та м'якосердий, — і не був сильним проти них. |
7 Собрались вокруг него негодные и недостойные люди и бросили вызов Ровоаму, сыну Соломона. Ровоам же был неопытен и нерешителен и не мог им противостоять. |
|
8 А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понаро́блював вам за богів. |
8 |
|
9 Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків, Ааро́нових синів, та Левитів? І понаставля́ли ви собі священиків, як ставлять наро́ди цих країв, — кожен, хто при́йде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома́ баранами, то стає священиком для того, що не є Богом. |
9 Не вы ли изгнали священников ГОСПОДА, сынов Аароновых и левитов, и назначили, подобно прочим народам земли, своих собственных жрецов? У вас всякий может быть посвящен в жрецы вашим лжебогам — достаточно принести с собой тельца и семерых баранов! |
|
10 А ми, Бог наш — Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господе́ві, це Ааронові сини, а Левити — при службі. |
10 А наш Бог — ГОСПОДЬ! И мы не оставили Его! Священники наши, что служат пред ГОСПОДОМ, — все потомки Аарона, и лишь левиты имеют право помогать им. |
|
11 І ми прино́симо Господе́ві цілопа́лення кожного ранку та кожного вечора, і запашне́ кадило, і уклада́ння хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпа́ди його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стереже́мо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його! |
11 Они совершают всесожжения и воскуряют благовония каждое утро и каждый вечер, постоянно обновляют священные хлебы, что кладут пред Богом на чистый стол, зажигают золотой светильник и лампы его каждый вечер. Мы в точности исполняем волю ГОСПОДА, Бога нашего, а вы оставили Его. |
|
12 І ось з нами на чолі Бог, і священики Його, і голосні су́рми, щоб сурми́ти на вас. Ізраїлеві сини, — не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведе́ться!“ |
12 Вы видите, нас ведет за собою Бог! И есть у священников Его громкие трубы, чтобы призвать на битву против вас! О сыны Израилевы! Не идите против ГОСПОДА, Бога отцов ваших, не будет в этом у вас успеха». |
|
13 А Єровоам вирядив за́сідку, щоб пішла позад них, — і були вони перед Юдою, а за́сідка — позад них. |
13 |
|
14 І обернулися юдеї, аж ось у них бій спе́реду та зза́ду! І кли́кали вони до Господа, а священики сурми́ли в су́рми... |
14 Когда иудеи повернулись и увидели, что на них нападают и спереди и сзади, они воззвали к ГОСПОДУ, и священники затрубили в свои трубы. |
|
15 І закричали юдеї. І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою. |
15 Иудеи издали боевой клич, и, когда клич раздался, Бог разбил Иеровоама и всех израильтян на глазах у Авии и всех иудеев. |
|
16 І повтікали ізра́їльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку. |
16 Израильтяне обратились в бегство, преследуемые иудеями, и Бог предал израильтян в руки иудеев. |
|
17 І вдарили в них Авійя та народ його великою по́разою, і попа́дали трупи з Ізраїля, — п'ять сотень тисяч ви́браних мужів! |
17 Авия со своим войском нанес израильтянам тяжкое поражение; пятьсот тысяч лучших воинов потеряли израильтяне в той битве. |
|
18 І впокорилися Ізраїлеві сини того ча́су, а Юдині сини зміцніли, — бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків. |
18 Так израильтяне были покорены иудеями, а жители Иудеи торжествовали, потому что они полагались на ГОСПОДА, Бога отцов их. |
|
19 І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста́: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста. |
19 Авия преследовал Иеровоама и захватил несколько его городов: Бет-Эль с его окрестными селениями, Ешану с его окрестными селениями и Эфрон с его окрестными селениями. |
|
20 І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї. І вдарив його Господь, і він помер. |
20 Иеровоам не смог достичь былого могущества при Авии. ГОСПОДЬ поразил его, и он умер. |
|
21 І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирна́дцять жіно́к, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочо́к. |
21 Авия же усиливался. У него было четырнадцать жен, от которых у него родились двадцать два сына и шестнадцать дочерей. |
|
22 А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова́ його описані в історії пророка Іддо. |
22 Остальные события в царствование Авии, слова его и дела записаны в повествовании пророка Иддо. |
|
23 І спочив Авійя зо своїми батька́ми, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса. За його днів заспоко́ївся Край на десять літ. |
23 |